Про нас Пошта Мапа сайту Ліцей
Головне меню
Прогноз погоди

волог.:

тиск:

вітер:

Цікаво
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » Відомі фізики » Відомі українські фізики » Пулюй Іван Павлович

Пулюй Іван Павлович

1845-1918рр.

Народився Іван Павлович Пулюй (учений змінив прізвище Пульгуй на Пулюй у 1881 році) у містечку Гримайлові на Тернопільщині в небагатій, але порядній і поважній родині бургомістра.

У 1864 р. Іван Пулюй з відзнакою закінчив Тернопільську класичну гімназію і в цьому ж році вступив на теологічний факультет Віденського університету. Одночасно він відвідував лекції з математики, фізики та астрономії.

По закінченні курсу богослов'я замість отримання сану священника, всупереч волі батьків, І. Пулюй у 1869 р. вступив на філософський факультет Віденського університету. Після закінчення навчання у 1872 р. він став асистентом кафедри експериментальної фізики цього університету, а згодом - асистентом-викладачем кафедри фізики, механіки та математики Військово-морської академії у м. Фіуме (тепер Рієка в Хорватії).

У 1875 р. Іван Павлович вступив у Страсбурзький університет, де вивчав електротехніку, з відзнакою захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії цього ж університету (спеціалізація з фізики). Потім він повернувся до Відня, де працював приват-доцентом Віденського університету, обіймав посаду технічного директора електротехнічного бюро.

Подальша доля ученого пов'язана з Прагою. Професор І. Пулюй очолював кафедру фізики в Німецькій вищій технічній школі. 1902 р. він став першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету, забезпечуючи найвищий рівень наукових досліджень у своїй лабораторії.

Разом з ним працювали викладачі й студенти-політехніки, а також професори з інших навчальних закладів (чеських і німецьких). Маючи глибокі знання та веселу вдачу, професор І. Пулюй здобув неабиякий авторитет серед учених, громадських діячів та промисловців. Серед його добрих знайомих був і видатний фізик А. Ейнштейн.

Характерною рисою наукової творчості Пулюя є те, що об'єктом його уваги завжди були проблеми, які перебували на передньому краї фізичної науки та технічного прогресу: молекулярна фізика (сімдесяті роки), катодні промені (початок вісімдесятих, електротехніка, властивості та природа рентгенівських променів).

Український учений увійшов у фізику в час розквіту молекулярно-кінетичної теорії газів, яка була першим важливим кроком на шляху пізнання мікроструктури речовин.

Праці Пулюя в галузі молекулярної фізики важливі тим, що дані про коефіцієнти внутрішнього тертя та дифузії газів і пари є вихідними, коли обчислюють такі мікроскопічні величини, як середня довжина вільного пробігу молекул, їх кількість в одній грам-молекулі тощо.

У галузі електротехніки учений удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп, першим дослідив неонове світло. Його лампи були набагато кращими від ламп Едісона і демонструвалися 1884 р. на всесвітній виставці в м. Штайєрі.

У дослідженнях ламп Івану Павловичу допомагала панна Катерина-Йосифа-Марія Стозітська, яка згодом стала його відданою дружиною (вона навіть відрізала свої коси і віддала волосся для сирівця - його карбонізували й припаювали до ламп). У них народилося п'ятнадцятеро дітей, проте живими залишилося тільки шестеро.Професор І. Пулюй також причетний до розвитку телефонних мереж та будівництва електростанцій.

Ряд промислово розвинених країн Європи запатентували запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів, зокрема застосування розподільчого трансформатора. З участю земляка запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а також першу в Європі на змінному струмі.

Досі залишається суперечливим питання про відкриття рентгенівських променів. Після того, як К. Рентген 23 січня 1896 р. виступив з лекцією про "Новий ряд променів", І. Пулюй 15 лютого 1896 р. виступив з публічною доповіддю "Про невидимі промені та фотографування невидимого".

У цій доповіді Пулюй ґрунтовно пояснив присутнім та на численних вдалих прикладах продемонстрував суть і характер Х-променів (так називав їх і Рентген), ґрунтовно пояснив характерні властивості цих променів та їх відмінність від катодних. Пулюй ознайомив слухачів зі своїми фотознімками, зробленими при допомозі Х-променів, які він одержав при застосуванні вакуумної лампи, сконструйованої ним ще в 1880 році...

Рентген надавав значення тільки фактам, а не їх поясненню. Тому, на думку учених, І. Пулюя слід вважати основоположником науки про рентгенівські промені аж ніяк не меншою мірою, ніж Рентгена.

І. Пулюй опублікував понад 50 наукових праць. За свідченням очевидців, він знав 15 мов, у тому числі давні - грецьку і гебрейську. Понад 50 років Іван Павлович прожив за межами рідної Галичини. Але всі ці роки він пильно стежив за життям українського народу і завжди виступав на його захист.

У студентські роки І. Пулюй перекладав українською мовою підручники з геометрії та ботаніки і одночасно - молитовник, щоб українці мали змогу звертатися до Бога своєю рідною мовою. Пізніше, разом з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким, десятки років працював над перекладом українською мовою та виданням Біблії.

Іван Пулюй виступав за створення українського університету у Львові, друкував статті на захист української мови. У роки першої світової війни він виступав за відродження української державності. На 60-му році життя професор І. Пулюй писав: "Нема більшого гонору для чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю".

Помер І. П. Пулюй 31 січня 1918 р. у Празі, де його і поховано. На його честь встановлено меморіальні дошки у Відні та Празі. Останніми роками видатний учений знову повертається в Україну. Цьому сприяло відзначення 50-річчя від дня його смерті і особливо широке святкування 150-річчя від дня його народження.

Було видано його праці, матеріали про нього вміщено в багатьох міжнародних журналах. У Києві на науковій сесії відділення фізики і астрономії НАН України було прийнято рішення про запровадження премії імені Івана Пулюя для студентів та аспірантів.

Випущено ювілейну марку та конверти на честь ученого. Одна із вулиць Києва названа його іменем. У 1994 р. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про "Присвоєння імені Івана Пулюя Тернопільському приладобудівному інституту". У цьому інституті встановлено погруддя, а в його рідному Гримайлові споруджено пам'ятник ученому. Ці статті допоможуть вам докладніше дізнатися про нашого видатного співвітчизника.

Влох О. Г. Доля вченого в долі України / О. Г. Влох, Р. П. Гайда, Р. М. Пляцко // Аксіоми для нащадків: Укр. імена у світовій науці.- Л., 1991.- С. 119-143.

Дубас З. В. (Пульгуй) Пулюй Іван Павлович // Дубас З. В. Іскристі зернятка: Цікаві розповіді та бувальщина.- Т., 1999.- С. 156-159.

Заставний Ф. Іван Пулюй - видатний український геополітик // Географія та основи економіки в шк.- 2002.- № 6.- С. 49-51.

Никонов В. П. Возвращение ученого: К 157-й годовщине со дня рождения И. П. Пулюя // Конструктор.- 2002.- № 3.- С. 11-12.

Шаров І. Пулюй Іван Павлович // Шаров І. 100 видатних імен України.- К., 1999.- С. 341-344.



20.09.2017


Пошук по сайту
Новини сайту
Записів немає!
  • (1)
  • Наші фото
    Шкільний гумор

    У кожного з батьків завжди є свої плюси та мінуси, втім, як і у будь-якого іншого джерела живлення.

    Незвичайне








    Сайт вчителів фізики Вінницького технічного ліцею © 2010-2017

    Використання матеріалів із даного сайту
    дозволене лише за наявності
    активного посилання на першоджерело

    Вінницький технічний ліцей, м.Вінниця
    admin@vtl.vn.ua