Про нас Пошта Мапа сайту Ліцей
Головне меню
Прогноз погоди

волог.:

тиск:

вітер:

Цікаво
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » Відомі фізики » Відомі українські фізики » Патон Євген Оскарович

Патон Євген Оскарович

1870-1953рр.

Євген Оскарович Патон народився 20 лютого 1870 р. в сім'ї дипломата, який в той час був консулом у французькому місті Ніцці. Ще в гімназії у Євгена виявилися незвичайні здібності до точних наук. Закінчивши в 1888 р. Штутгартську гімназію, поступив до Дрезденського політехнічного інституту на інженерно-будівельний факультет. У 1894 р. закінчив інститут і одержав диплом інженера-будівельника.

Євген Оскарович ще з дитинства мріяв здобути вищу освіту, жити і працювати на Батьківщині. Тому, ще навчаючись у Дрездені, він напружено працював над собою і під час канікул склав іспит на російський атестат зрілості. А згодом вступає до Петербурзького інституту інженерів шляхів, де за рік наполегливої і напруженої праці здобуває російський диплом інженера шляхів.

З перших років практичної діяльності Євген Оскарович проявив себе як талановитий інженер, що рішуче виступає проти відсталості й рутини в науці і техніці.

З весни 1898 р. він працює в Московському інженерному училищі шляхів. У 1899 р. публікує свою першу працю в "Журнале Министерства путей сообщения". В 1901 р. Євген Оскарович видає "Таблицы для расчета металлических сооружений и мостов" та захищає дисертацію, в якій сміливо виступає проти застарілих конструкцій в мостобудуванні.

Одержавши науковий ступінь ад'юнкта, вчений був призначений професором у Московському інженерному училищі шляхів, де він поєднував педагогічну діяльність з науковою. Московський період діяльності Є. О. Патона був надзвичайно продуктивним. Учений кожного року друкує багато наукових праць, пише монографії і статті з питань проектування мостів.

У 1904 р. Є. О. Патона було запрошено завідувати кафедрою мостів у найбільшому в Україні технічному навчальному закладі — Київському політехнічному інституті. Саме в Києві талант Євгена Оскаровича розкрився повною мірою. Витворами конструкторського генія великого вченого є пішохідний міст у Києві біля стадіону "Динамо", Мухранський міст у Тбілісі, арочні мости Московської кільцевої дороги, мости через річку Рось у Корсунь-Шевченківському, через ріку Тясминь у Звенигородці та багато інших чудових споруд.

Є. О. Патон охоче передавав свої знання і великий досвід студентській молоді. Особливо багато уваги він приділяв дипломним проектам. Студенти-дипломанти одержували для дипломного проектування конкретні об'єкти. І не дивно, що молоді спеціалісти, які закінчували факультет інженерів шляхів сполучення, мали глибокі теоретичні і практичні знання в галузі інженерних споруд. Є. О. Патон разом зі студентами-дипломантами розробив проекти семи великих стратегічних розбірних мостів через Дніпро, а також створив кілька проектів стальних і дерев'яних розбірних мостів, придатних для змінного рівня води в річках.

Кафедрою мостів у Київському політехнічному інституті Є. О. Патон завідував 26 років. Велика творча активність, постійне шукання нового, послідовне відстоювання всього передового і прогресивного — такі характерні риси діяльності вченого впродовж його життя.

У результаті багаторічної педагогічної діяльності вчений створив київську школу мостобудівників, таку ж авторитетну, як московська і ленінградська школи.

У Києві Євген Оскарович багато працює над створенням підручників з мостобудування. У 1904—1907 pp. вийшли другий, третій і четвертий томи його прославленого курсу "Железные мосты". У 1910 p. побачив світ підручник "Деревянные мосты". Широко відомі своєю оригінальністю розбірні мости конструкції Є. О. Патона, які будують і тепер.

За період з 1918 по 1925 р. вийшли з друку праці Євгена Оскаровича "Атлас чертежей к курсу восстановления разрушенных мостов", "Восстановление разрушенных мостов", широко відоме "Руководство по восстановлению разрушенных железнодорожных мостов", кілька праць з розрахунку і конструювання розбірних стальних і дерев'яних мостів і т. д.

Яскравою сторінкою у біографії Є. О. Патона є відбудова київського ланцюгового мосту, висадженого у 1920 р. в повітря білополяками. Унікальний ланцюговий міст був прикрасою Києва понад шістдесят років. У 1922 р. Євген Оскарович подав проект відбудови моста, складений ним разом з його учнями. Міст був збудований у рекордно короткий строк. Металеві конструкції виготовляли в цехах київських заводів "Більшовик", "Арсенал", "Ленінська кузня". Красивий, з ажурними фермами міст, який нагадував своїм зовнішнім виглядом знайомий киянам ланцюговий міст, у 1925 р. було здано в експлуатацію (його було зруйновано в роки Великої Вітчизняної війни).

Євген Оскарович присвятив 33 роки свого життя мостобудуванню. За цей час він написав і видав 60 посібників і підручників, понад 70 інших наукових праць з питань будівництва мостів.

У 1929 р. заслуги Євгена Оскаровича Патона в галузі мостобудування дістали високу оцінку — його було обрано дійсним членом Академії наук УРСР. І саме тоді у 59 років Є. О. Патон зробив крутий поворот у своєму житті, змінив напрям своїх наукових інтересів — захопився електрозварюванням. З його ініціативи у 1929 р. було створено електрозварювальну лабораторію при Академії наук України, яку в 1934 р. реорганізовано в Інститут електрозварювання. Директором і науковим керівником інституту до кінця життя незмінно був Є. О. Патон.

У 1935 р. Є. О. Патона було обрано членом Президії Академії наук УРСР, а згодом головою бюро Відділу технічних наук. І на цьому відповідальному посту, продовжуючи керувати інститутом, він виявив себе як вмілий і невтомний організатор. Серед визначних досягнень Інституту електрозварювання АН УРСР одне з перших місць належить відкриттю в роки Другої світової війни явища саморегулювання потужної дуги під флюсом. Завдяки цьому було створено зварювальну голівку з постійною швидкістю подачі електродного дроту. "Шви Патона" міцно з'єднували деталі сталевих конструкцій. І досі не втратили своєї теоретичної цінності висновки з дослідження основних закономірностей формування швів.

Обраний у 1945 р. віце-президентом Академії наук України, Є. Патон енергійно займався повоєнною відбудовою. Незважаючи на поважний вік, взявся за зведення велетенського мосту через Дніпро. Всього кілька місяців не дожив великий учений, аби побачити красень-міст, який нині носить ім'я конструктора.

Євген Оскарович Патон зробив вагомий внесок у розвиток світової науки і техніки. Фундатор українських наукових шкіл мостобудування та електрозварювання, Герой Соціалістичної Праці (1943), лауреат Державної премії СРСР (1941), заслужений діяч науки України (1940). Справу життя вченого гідно продовжує його син, академік Борис Євгенович Патон.


20.09.2017


Пошук по сайту
Новини сайту
Записів немає!
  • (1)
  • Наші фото
    Шкільний гумор

    У кожного з батьків завжди є свої плюси та мінуси, втім, як і у будь-якого іншого джерела живлення.

    Незвичайне








    Сайт вчителів фізики Вінницького технічного ліцею © 2010-2017

    Використання матеріалів із даного сайту
    дозволене лише за наявності
    активного посилання на першоджерело

    Вінницький технічний ліцей, м.Вінниця
    admin@vtl.vn.ua