21 червня 1897 р. у Полтаві в сім'ї подружжя Шаргей народився майбутній геній
космонавтики - син Олександр. Проте всьому світові він відомий як Кондратюк
Юрій Васильович.
Мати, Людмила Львівна, померла, коли йому ледве виповнилося
чотири роки. А батько, Гнат Бенедиктович, був людиною з великим обдаруванням, але в житті йому не
таланило. Коли Олександру виповнилося лише тринадцять років батько помер. Так і
вийшло, що жив і виховувався Олександр у діда з бабою (медичних працівників),
людей у Полтаві знаних і шанованих. Хлопець був здібним і цілеспрямованим.
У
1916 р. Олександр Шаргей закінчив гімназію зі срібною медаллю і вступив на
механічне відділення Петербурзького політехнічного інституту. Звідти юнака призвали
на військову службу - на курси прапорщиків при одному з юнкерських училищ.
Потім була революція 1917 р. Олександра двічі мобілізували у білу армію, і
двічі він дезиртирував з неї.
Під час останньої втечі О. Шаргей залишився без
документів, які зосталися в штабі однієї з частин денікінської армії. Коли
більшовики міцно встали при владі, О. Шаргей зрозумів, чим загрожує йому
минуле. У той час він жив на напівлегальному становищі у близьких людей в
містечку Малі Виски (тепер - Кіровоградська обл.) і працював на цукровому
заводі. Мачуха, Олена Петрівна, дуже любила свого пасинка, і намагалася в
будь-який спосіб уберегти йому життя. Тому 15 серпня 1921 р., головним чином на
її вимогу, Олександр взяв документи померлого однолітка і став Юрієм
Васильовичем Кондратюком. Цю таємницю знали лише кілька людей і зберігали її
довгі роки.
Після громадянської війни майбутньому вченому не довелося жити на
Полтавщині. Доля закинула його на Північний Кавказ, а потім - у Новосибірськ. У
1927-1933 рр. він займався там проектуванням елеваторної техніки. З 1933 р. Ю.В. Кондратюк - науковий керівник групи з проектування та будівництва Кримської
вітроелектростанції. Напередодні Великої Вітчизняної війни він працював у
Центроенергобуді в Москві. На початку липня 1941 р. Юрій Васильович добровільно
вступив до народного ополчення і вирушив на фронт. З лютого 1942 р. звісток про
нього немає. Дата, місце його загибелі і поховання й досі не з'ясовані.
Все, що робив Ю. В. Кондратюк, було оригінальним, нестандартним і дуже
продуманим в інженерному плані. Але відомими в усьому світі стали його праці
саме з теорії ракетно-космічного польоту.
Розробляв основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання
міжпланетних кораблів, які виклав у праці "Тим, хто буде читати, щоб
будувати" (1918-1919 рр.). У праці "Завоювання міжпланетних
просторів" (1929 р.) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув
енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію
багатоступінчатих ракет... Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних
баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих
проблем.
Видатну знахідку Ю. В. Кондратюка - засіб досягнення поверхні космічних
тіл, насамперед Місяця і Марса, - було застосовано у проекті
"Аполлон", у конструкції американського місячного модуля. Залишилися
спогади тих, хто знав Юрія Кондратюка.
"То був високий чубатий юнак, веселий, товаристський... Дарма, що після тифу, а все в роботі, все було, щось мудрує, вигадує, і руки мав золоті...
Взагалі, все матеріальне він мав за ніщо, побут власний для нього нічогісінько
не важив... Зате в чому-небудь посприяти іншій людині, хай і малознайомій,
чимось зарадити їй, о, тут механік наш давав волю своїй винахідливості... Одне
слово, то людина, видно, була з рідкісних, одержимих натур - самий дух
невситимості грав у ньому, дух постійних, вічних шукань... Видно, що вмів
радуватися життю, наповнено жив, хоча і вкрай невибагливо...".
Тож недарма О. Т. Гончар назвав Ю. Кондратюка "генієм в
обмотках". За своє життя ця геніальна людина не встигла здобути ні
визнання, ні нагород у себе на Батьківщині. Проте, як першому, хто запропонував
створити станцію-супутник Місяця і чиєю ідеєю скористались американські вчені
при польоті перших астронавтів на Місяць, Юрію Кондратюку на космодромі мису
Канаверал вдячні американці спорудили пам'ятник. Можливо, колись прийде час і
це буде зроблено і в нас, в Україні. А поки що ім'ям Кондратюка названо трасу,
по якій перша людина висадилася на Місяць, і кратер на зворотному боці Місяця. Детальніше
про особисте життя Юрія Васильовича Кондратюка, його родину та винаходи ви
прочитаєте у цих статтях.
Дубас З. В. Кондратюк Юрій Васильович // З.
В. Дубас Іскристі зернятка: Цікаві розповіді та бувальщина.- Т., 1999.- С.
104-105.
Лозяк Г. Зірка Всесвіту // Фізика.-
2003.- № 5.- С. 6-11.
Шаров І. Кондратюк Юрій Васильович // І.
Шаров. 100 видатних імен України.- К., 1999.- С. 177-180.